Мішати обережно
posted in: Файні оповідання
0
— Ти — чай з лимоном і цукром.
— А ти — просто чай. Міцний?
— Так, так смачніше.
Ранок, здається, був добрим.
Еспресо, полуниця, чіабатта
posted in: Creative writing, Файні оповідання
0
Антоніо увімкнув кавомашину і зняв стільці з простих дерев’яних столів. Протер столи, виставив туди крихітні вазочки з жовтцями і заходився мити полуницю. Вона пахла полем. Він склав її у велику скляну миску і на хвилинку виставив під сонячні промені, щоб зробити фото. Педро потім запостить, куди там він постить усі фото його маленької кафешки.
Розпакував привезений годину тому кошик з моцарелою, дістав із холодильника жовті помідори і наступні хвилин тридцять нарізав інгредієнти та розкладав сендвічі на вітрині. Ранок був свіжий і терпкий, наче тосканське молоде вино. Якісь птахи знову щось крекотали на пальмах.
Коли все було готове, він глянув на годинник. Мав, мабуть, ще хвилин п’ять-десять…
Гори під ванільним соусом
posted in: Файні оповідання
0
…Викликаний у пам’яті тендітний образ ароматної булки розтрощили незачинені кимось двері туалету в тамбурі, які ходили ходунцем разом із усім вагоном. Притримуючи спущені джинси і стоячи обома ногами на унітазі, схопившись вільною рукою за липкий, мокрий поручень, Соня зрозуміла, що туалетний папір закінчився, а серветки вона залишила на верхній полиці в купе.
Потяг, азартно грюкаючи колесами по рейках, пер у ніч із невгамовним ентузіазмом…
When witches go riding… (УКРАЇНСЬКОЮ)
posted in: Файні оповідання
0
Іноді в такі моменти вона згадувала, як довго вони йшли до цього. Вона, що не знає себе, затиснута й самотня. І він, що шукає наосліп, не справляється зі своєю силою, надто хаотичною, щоб їй можна було дати волю.
І все ж таки, в настрій треба входити поступово…
Десь для нас печуть каштани
posted in: Файні оповідання
0
— Нарешті!
На Міну налетів вихор, збив валізу, закрутив, відпустив і захихотів.
Раїса танцювала навколо неї як дитина, що зачекалася в садочку, руде волосся заплетене в дві кіски, білосніжна блузка вільного крою і яскрава максі-спідниця, що летить сонцем…
ПРО ЩО МОВЧИТЬ КОННЕМАРА
posted in: Creative writing, Файні оповідання
0
Коннемара, що розкинулася на пагорбах у протилежній частині острова, покликала її до себе, випадково впавши на підлогу рекламною брошюрою. Скелі Мохера на фото поряд зловтішно німували про самогубців і божевільний вітер, що рве з гір униз. На скелі не можна, про них вона знала.
Півник [міні а-ля ґорор]
posted in: Файні оповідання
0
Палена карамель, маленькі півники червоного кольору. Одного разу батько взяв Павліка з собою. Вони йшли повз цирку, і біля входу продавалися ті самі півники – маленькі червоні та великі білі. Павлік спитав…
🎉Моя перша аудіо-оповідка 🎉
posted in: Creative writing, Книги, Файні оповідання
0
Відео, якщо точніше. Ми з міджорні добре спрацювалися! 💃🍷 Насправді, я хотіла зробити смачно. Щоб слухати і дивитися, і щоб було гармонійно.
Привітайте мене ;)
posted in: Роздуми на тему...
0
❤️🔥“Чай з сонцем” – моє перше друковане оповідання, що увійшло до збірки, від якої неможливо відірватися.
“Крізь видиме пізнавай невидиме” – скарбниця мініатюр, де автори намагалися відшукати те, повз чого люди проходять кожен день, не звертаючи уваги, але що так чи інакше має вплив на їхні життя.
В ЇЇ ОЧАХ
posted in: Файні оповідання
0
Крісло ховає її фігуру. Вона витягла ноги у витончених червоних туфлях і уперла шпильки у в’язкий коричневий килим. Звісно, він зачепився. Звичайно, кава розлилася. Вона сіпнулася, потім взяла в жменю серветок і одним неквапливим рухом стерла пляму з колготок.